Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника відзначає цьогоріч своє 80-ліття. Його історію створювали люди, які присвятили себе науці, освіті, культурі, справі державотворення. Серед визначних постатей університету яскравою зіркою засвітилося ім’я видатного сучасного українського вченого Павла Івановича Федорука. Він представляє нову генерацію українських вчених, яка виросла за часів суверенної України. Побувавши на численних наукових форумах, у різних країнах світу, молодий учений приніс у життя рідного університету, в українську науку засади ділової співпраці, чесної конкуренції, ініціативи. Він бачив українську науку та освіту без корупції і протекціонізму, прогресивними і корисними для кожної людини. Вчений належав до рідкісної категорії інтелектуальних лідерів-новаторів. Йому вдавалося поєднувати високу академічність в теорії з практичними діями у сфері створення цілком нової для України галузі прикладної кібернетики.
І хоч життя його несподівано обірвалося у розквіті сил, справа якою жив вчений продовжує служити його рідному університету, викладачам і студентам багатьох навчальних закладів. П.І.Федорук займався дослідженнями телекомунікаційних технологій та розробкою систем дистанційного навчання. Його оригінальні напрацювання привернули увагу наукової та освітньої громадськості не тільки в Україні, але й у світі. Розроблена Павлом Федоруком адаптивна система дистанційного навчання та контролю знань на базі інтелектуальних Інтернет-технологій неодноразово нагороджувалась відзнаками Міністерства освіти і науки і тепер активно використовується на практиці.
Павло Іванович Федорук був людиною широких знань, поглядів та інтересів, ініціатором багатьох наукових, суспільних, меценатських і підприємницьких проектів. Його яскрава харизма вченого і Людини з великої букви надихатиме учнів і послідовників, зігріватиме теплими спогадами рідних, друзів і знайомих.
Федорук Павло Іванович закінчив Прикарпатський університет ім. В.Стефаника в 1994р. Відразу після закінчення університету був запрошений на роботу в інформаційний відділ, який є структурним підрозділом університету. Він зарекомендував себе добрим спеціалістом в галузі інформаційних технологій, талановитою людиною з прогресивним мисленням і в жовтні 1994 йому запропонували очолити інформаційний відділ. У 2002р. Федорук П.І. заснував та очолив Центр інформаційних технологій, на базі якого створений Центр дистанційного навчання. Виконуючи посадові обов’язки паралельно займався науковими дослідженнями рамках НДР Міністерства освіти і науки України і показав себе самостійним мислячим дослідником, який наполегливо та ефективно працює над дослідженнями телекомунікаційних технологій та розробкою систем дистанційного навчання і контролю знань.
У період з 1999 року по 2002 рік без відриву від виробництва навчався в аспірантурі, після закінчення якої у 2002 році успішно захистив в Інституті математичних машин та систем НАН України дисертаційну роботу за спеціальністю 01.05.03 ѕ математичне та програмне забезпечення обчислювальних машин і систем. Темою дисертації була “Система дистанційного навчання та контролю знань на базі Інтернет-технологій (на прикладі медичних вузів).
За час роботи в університеті Федоруком П.І. видав 120 друкованих праць, з яких 2 монографії, зареєстрував 19 авторських свідоцтв. Він розробив курс лекцій з інформатики для студентів економічного факультету і видав навчальний посібник “Комп’ютер для економістів”, розробив і читає курси лекцій ”Штучний інтелект” та “Інтелектуальні системи” для студентів факультету математики та інформатики. У період 04.2006 р. – 03.2008 р. був стипендіатом Кабінету Міністрів України для молодих учених.
2010 році успішно захистив в Інституті проблем математичних машин та систем НАН України ступінь доктора технічних наук за спеціальністю 05.13.06 ѕ Інформаційні технології. Темою дисертації була “Адаптивна система дистанційного навчання та контролю знань на базі інтелектуальних Інтернет-технологій. Після захисту дисертації продовжував займатися науковою діяльністю з розробки методології побудови інструментальних засобів адаптивних систем дистанційного навчання та контролю знань на основі інтелектуальних Інтернет-технологій, дослідження проблем диференціації в освіті та створення індивідуалізованого навчання, побудови індивідуальних адаптивних траєкторій навчання, працював над виконанням державних наукових проектів Центру дистанційного навчання та контролю знань.
З 2007 року – член програмного комітету і голова на секціях міжнародних науково-практичних конференцій «Освіта на основі web-технологій» і «Комп’ютерні і передові технології в освіті». З 2007 року приймав участь в роботі Міжнародного комітету рефері як представник від України при проведенні конкурсів докторських робіт в галузі освіти на базі web-технологій і міжнародного конкурсу некомерційного програмного забезпечення освітніх систем, які базуються на інформаційних технологіях. З 2008 року – експерт науково-технічної ради МОН секції «Інформатика і кібернетика». Член спеціалізованої вченої ради Д 26.204.01 із захисту кандидатських та докторських дисертацій Інституту проблем математичних машин та систем НАН України та спеціалізованої вченої ради К 58.082.02 у Тернопільському національному економічному університеті МОН України. Був керівником 4 науково-дослідних робіт в галузі дистанційного навчання.
У 2009 році одержав обласну премію імені Терсенова обласної спілки винахідників і раціоналізаторів за розробку систем дистанційного навчання і контролю знань на базі Інтернет-технологій.
У 2010 році одержав диплом, нагрудний знак і премію голови обласної державної адміністрації та голови обласної ради у номінації «Відомий науковець року» за вагомі досягнення в галузі науки та освіти та особистий внесок у розвиток науки.
У 2011 році нагороджений почесною грамотою Кабінету міністрів України за вагомий особистий внесок у забезпечення підготовки висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність та високий професіоналізм.
Павло Федорук був також Президентом Івано-Франківської обласної федерації бойових мистецтв, членом Правління асоціації міст-побратимів Івано-Франківська. Він виступав меценатом багатьох культурологічних, громадських, мистецьких, спортивних проектів, в тому числі організатором змагань, пропагандистом бойових мистецтв на Прикарпатті.
А ще Павло Федорук був людиною різносторонніх талантів та зацікавлень: кандидатом в майстри спорту з самбо, скрипалем, філософом. Він був справжнім патріотом України і разом з тим – громадянином світу. Коло його наукових та простих людських і дружніх контактів сягало багатьох країн та практично всіх континентів.
Павло Іванович помер передчасно, на 41 році життя, 10 січня 2013 року після важкої хвороби.